Українська   English
RSS

 


 
 
 
Підписка на розсилку:
e-mail:

           
Держави Південної Європи, такі, як Іспанія чи Італія, є світовими лідерами у галузі в'їзного туризму: наприклад, та ж таки Іспанія, за даними UNWTO, протягом багатьох років обіймає місця у топ-5 світового рейтингу інкаминг-напрямків. Протягом останніх 10-15 років суттєву частину світового туристичного потоку залучають до себе й колишні республіки Югославії. Передовсім це стосується Хорватії, практично все узбережжя якої перетворене на курортно-рекреаційну зону, а середньовічне місто Дубровнік не поступається популярністю Венеції.
Досить популярними ці держави є й в українських туристів. Наприклад, Іспанія: відповідно до звіту Єврокомісії щодо оформлення віз громадянам третіх країн, протягом 2016 року її консульство в Україні видало 88197 шенгенських віз, із них 23616 багаторазових. Отже, сумарна кількість туристів - власників українських паспортів, які вирушили до Іспанії у минулому році, перевищила 100 тисяч осіб. При цьому близько 80% наших співгромадян відправилися на відпочинок до Каталонії - автономного регіону королівства, роз¬ташованого на північному сході Піренейського півострова, центром якого є місто Барселона.
Саме тут, у Барселоні, а також в деяких інших туристичних центрах: на острові Майорка, а також у Країні Басків - спостерігалися антитуристичні виступи різноманітних лівацьких організацій на кшталт каталонського екстремістського угруповання Arran. Так, на пляжах та в місцях масового скупчення туристів час від часу з'являються образливі гасла на кшталт Tourists go home! або «Ми на вас не чекаємо!», «Мігрантам - так, туристам - ні!» й подібні абсурдні з точки зору здорового глузду заклики. Траплялися й випадки хуліганських дій по відношенню до туристичної інфраструктури (проколювання шин у велосипедів, що здаються в оренду туристам, напади на туристичні автобуси і т.п.), що, зрозуміло, відповідним чином висвітлювалося як у місцевих, так й у світових ЗМІ. У результаті туристична громадськість відреагувала цілком прогнозовано: туристи почали висловлювати занепокоєння, політики - запевняти в цілковитому контролю над ситуацією, у пріоритеті туристичної галузі та обіцяти суворо покарати хуліганів/екстремістів, а туроператори... Туроператорські компанії, як місцеві, так і закордонні, як завжди, опинилися між молотом та ковадлом: адже перед ними постала необхідність переконати своїх партнерів по туристичному ланцюжку, що всі ці акції мають спорадичний характер, що переважній більшості туристів в Іспанії нічого не загрожує. А для підкріплення аргументації ще й знизити ціни на свої продукти, відповідним чином зменшивши й заплановані прибутки.

Чим не догоджають туристи
На перший погляд, місцеві мешканці мали б ставитись до зростання туристичних потоків однозначно позитивно: адже туристи привозять гроші, витрачаючи їх у місцях перебування та генеруючи прибутки у місцевого бізнесу. Простіше кажучи, в першу чергу саме туристи дають роботу, а відтак і збільшують добробут готельєрів, співробітників екскурсійних бюро, рестораторів, транспортних компаній, сувенірних крамниць і т.д. А якщо підходити ширше, то завдяки туристам стабільний прибуток мають торговельні й розважальні центри та заклади, працює міський транспорт, підтримується діяльність музеїв та інших історико-культурних пам'яток... У реальності ж картина значно складніша. Мешканці туристичних дестинацій (наприклад, того ж таки Готичного кварталу Барселони чи історичної частини Венеції) бачать, у першу чергу, натовпи чужинців, стрімке зростання цін на все - від оренди нерухомості до продуктів у сусідній крамниці чи кави у кафе, розквіт дрібної (та й не дуже) злочинності, а головне - незворотне зникнення автентичної атмосфери, яка була притаманна туристичним центрам ще 20-30 років тому. В середземноморських країнах під такою автентичною атмосферою мається на увазі неспішний ритм життя, зокрема, додержання сієсти, тісні дружні, а подекуди й родинні зв'язки між мешканцями кварталу (району, масиву і т.д.) - тобто модель поведінки, характерна для сільської місцевості та перенесена нещодавніми мешканцями сіл до великих міст. Зрозуміло, що такий життєвий уклад не передбачає інтенсивного туристичного руху. Відтак у мешканців туристичних дестинацій зріє невдоволення, яке проявляється у демонстративному погіршенні якості сервісу, а в деяких випадках і у відмові обслуговувати чужоземців, антитуристичних графіті й транспарантах, демонстраціях і т.п. Крім того, на протестних настроях зазвичай «пасуться» ліві та лівацькі політичні сили й угруповування, які професійно експлуатують теми екології, соціальної нерівності і т.п., частина з яких, подібно до вже згаданого Arran, вдається до екстремістських вчинків.
У гонитві за голосами виборців місцева та регіональна влада туристичних регіонів змушена здійснювати спроби обмеження туристичних потоків. Це, перш за все, підвищення ставок туристичного збору на послуги інфраструктурних об'єктів, а також різноманітні обмеження на кшталт «12 правил поведінки гостей» (Венеція), заборона вуличної торгівлі фастфудом (Мілан), лічильників пасажирів на круїзних терміналах (Дубровнік), тиск на власників та орендарів приватного житла, які здають його у подобову оренду на сайтах на кшталт Airbnb і т.д. Усе це, зрозуміло, призводить до протилежних наслідків: підвищення цін на і так недешеві у Європі туристичні послуги, падіння доходів частини населення та підвищення соціальної напруги - усе, до чого, власне кажучи, й призводить застосування лівої ідеології на практиці.
 
Які наслідки чекають на галузь
Проблеми, пов'язані з високими туристичними потоками, в галузі насправді існують, до того ж досить серйозні. Наприклад, 2016 року Барселону відвідало понад 36 млн. туристів, при тому, що населення каталонської столиці складає 1.6 млн. мешканців. Для порівняння, уявімо собі, що за рік усі мешканці Польщі відвідали б український Харків, населення якого приблизно таке ж, як і в Барселоні. Цілком зрозуміло, що адміністративними методами та заборонами проблему перенасичення туристичних потоків не вирішити: адже будь-яка заборона, видана місцевою владою, вступає у протиріччя із основоположними принципами західної цивілізації. Наприклад, є ухвалена ООН ще 1948 року Загальна декларація прав людини проголошує: «Кожний має право залишати будь-яку країну, включаючи й свою власну, і повертатися у свою країну» (стаття 13, пункт 2). Звідси витікає, що, наприклад, обмеження туристичного руху відповідно до показників лічильників пасажиропотоку, як це пропонується здійснювати в Дубровніку, суперечить цій статті Декларації, а отже, є незаконним. Так само незаконним з точки зору міжнародного права є спроби обмеження з боку місцевої влади для власників чи орендарів житла в туристичних зонах, які здають його в оренду чи суборенду. Адже стаття 12 цитованого документу прямо забороняє подібні дії: «Ніхто не може зазнавати безпідставного. посягання на недоторканність його житла. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань». Отже, рано чи пізно хтось із підприємців, задіяних у туристичній галузі (а можливо, професійних об'єднань підприємців) ініціює судові позови проти місцевої влади та, скоріш за все, їх виграє - в цивілізованому суспільстві порушення міжнародних зобов'язань є неприпустимим. Що ж до хуліганства та екстремістських дій, то тут ще простіше: ті ж таки інкамингові туроператори, екскурсійні бюро чи, наприклад, автотранспортні компанії, які здійснюють екскурсійні перевезення, просто найматимуть професійну охорону, здатну нейтралізувати витребеньки лівих екстремістів. Адже ніхто не терпітиме збитків від хуліганських та злочинних дій, подібно до проколювання коліс у туристичних автобусах.
Інша річ, що подібні заходи, знову ж таки, підвищуватимуть напруження в суспільстві, а також кінцеву вартість туристичних продуктів. Врешті-решт, професійна охорона коштує недешево. Отже, за таких умов на найпопулярніших туристичних напрямках на нас чекає подальша ескалація напруженості, від якої страждатимуть як самі туристи, так і професіонали галузі.
 
Шляхи нівелювання ескалації
У такій ситуації від нас із вами, тобто сторонніх осіб щодо найпопулярніших туристичних напрямків, не залежить практично нічого: дієвими методами зменшення напруженості є громадський діалог між громадами туристичних дестинацій, тамтешніми про¬фесіоналами галузі та авторитетними міжнародними організаціями, такими, як UNWTO. Остання, до речі, вже оприлюднила список рекомендацій для гармонізації відносин між туристами та місцевими мешканцями. Так, усім задіяним у процесі сторонам рекомендується усіма можливими способами відходити від сезонності, промотувати альтернативні дестинації, диверсифікувати потоки гостей, допомагати у розвитку менш привабливим регіонам і т.д.
Аяк у такій ситуації діяти нам, українським туроператорам й агентам, які відправляють своїх клієнтів до Європи? Адже, незважаючи на антитуристичний екстремізм, такі дестинації, як Барселона, Мілан, Рим чи Амстердам ще довго зберігатимуть привабливість для українців, особливо у світлі нещодавно здобутого безвізу?
На наш погляд, дієвими будуть такі заходи:
• Відхід від сезонності. У тій-таки Барселоні в жовтні чи навіть листопаді зберігається чудова погода, часто трапляється так, що у морі ще можна купатися, у той же час потоки туристів зменшуються на порядок. Те ж саме відбувається і з цінами на туристичні послуги;
• Уникнення прив'язки до конкретної місцевості/району/кварталу. Практика показує, що основні (в основному готельні) послуги в туристичних кварталах коштують у 2-3 рази дорожче, ніж аналогічні у більш віддалених районах. Міський транспорт у Європі не викликає жодних нарікань, отже, комбінація проживання у не туристичних районах із актуальним проїзним на міський транспорт дасть можливість заощадити кошти клієнта;
• Тісна співпраця з місцевими туристичними операторами, екскурсійними бюро й гідами на етапі планування подорожі - це заощаджує час, кошти клієнтів та підвищує їхню безпеку.

Андрій ДЕМУРА, директор туристичної компанії «Аполло-Тур»:
Хочемо ми того чи ні, проте явище туристичного екстремізму об'єктивно існує. Назвати його масовим я не можу - принаймні, поки що: останнім часом пригадую лише 1 подібну звістку з Іспанії, якщо не помиляюсь. Від наших клієнтів жодного питання з цього приводу не чув, тож можна зробити висновок, що на попит наших туристів це не впливає. Але знову ж таки: поки що.
Утім, вважаю, що туристична громадськість має спокійно реагувати на такі звістки. Бо небезпека може чекати на будь-яку людину в будь-якому місці протягом будь-якого часу. Та й поняття безпеки досить умовне. На мою думку, наприклад, зараз в Києві значно небезпечніше, ніж на популярних курортах Південної Європи. А крім того, якщо рівень небезпеки перевищить певний рівень, то наше МЗС одразу видасть відповідні рекомендації, як вони регулярно це роблять. Завдання ж туристичної компанії - проінформувати туриста про ці рекомендації.
Якщо ж говорити про індивідуальних туристів, то їм би я, в першу чергу, радив користуватися послугами туроператорів. Все ж таки приймаюча сторона завжди володіє оперативною й достовірною інформацією безпосередньо з місця подій та може відповідним чином реагувати на ці події. Наприклад, скасувє чи перенесе екскурсію, змінить маршрут, відкоригувати трансфер тощо. Але якщо самостійний турист вже стикнеться з такою ситуацією, то рекомендую не залишати готель, або інше місця проживання, не вступати в суперечки з місцевим населенням, моніторити та чітко виконувати вказівки місцевої влади. 
 
Олена ШАПОВАЛОВА, генеральний директор туроператора Pan Ukraine:
Проблема антитуристичних рухів, у тому числі екстемістських, у світі широко обговорюється, зокрема під час авторитетних міжнародних заходів. Хоча в публічних виступах офіційні особи та громадські діячі термін «туристичний екстремізм» воліють не вживати, вдаючися до евфемізмів, міжнародне співтовариство професіоналів галузі проблему розуміє та намагається вживати заходів для зменшення напруги в ситуації, що склалася.
Так, на 10-му Міжнародному економічному форумі, який у жовтні відбувся у Тбілісі, з тематичною доповіддю виступив колишній заступник міністра туризму Іспанії, генеральний директор професійної асоціації Barcelona Turisme Жорді Вільям Карнес. Він розповів учасникам про комплекс заходів, що їх здійснює влада Барселони та Каталонії у співпраці з професійними об'єднаннями туристичних компаній та інфраструктурних об'єктів, спрямованих на врегулювання ситуації. За словами пана Карнеса, між владою та громадськими галузевими організаціями досягнуто домовленості про те, що заходи, спрямовані на обмеження та регулювання туристичного руху, супроводжуватимуться діями, кінцевою метою яких стане підвищення добробуту та якості життя населення Барселони та інших туристичних центрів Каталонії. Наприклад, сторони процесу домовилися, що кошти від підвищення туристичного збору спрямовуватимуться на облаштування будинків системами шумоізоляції, ремонт подвір'їв у туристичних зонах і т.п. Іншими словами, жителі туристичних центрів та кварталів мають відчути пряму залежність якості свого життя від показників туристичного потоку: більше туристів - більше коштів на потреби громади. А це, у свою чергу, зменшуватиме протестні настрої в суспільстві та вибиватиме ґрунт з-під ніг в екстремістських угруповань, діяльність яких жодним чином не вирішує проблему перенасичення туристичних потоків. Бо в кінцевому рахунку, вибрики туристичних екстремістів лише посилюють соціальну напруженість та, врешті-решт, негативно позначаються на добробуті тих-таки мешканців туристичних центрів.
 
Володимир ШВЕЦЬ, директор туристичного оператора Adria Hit:
Безумовно, проблема антитуристичного екстремізму існує, хоча вона поки що не є масштабною, а лише зачіпає найпопулярніші туристичні зони. Та варто пам'ятати, що такі явища схожі на бомбу уповільненої дії, яка може вибухнути в будь-який момент і завдати серйозного удару по туріндустрії в цілому. Бо ж усім відомо, що останнім часом радикально налаштовані течії плодяться як гриби після дощу. Гримуча суміш - політика й екстрімізм - почуттів не має, та їй не притаманні будь-які сантименти. У випадку відсутності протидії вона рухається в напрямку хаосу. Власне кажучи, це є основною проблемою сучасного суспільства: вона поводить себе як ракова пухлина. Ми можемо намагатись упорядкувати, перерозподіляти, переорієнтовувати, намагатися згортати або економічно стримувати турпотоки... Але це все одно не дасть в цілому потрібного результату, оскільки ніколи не знаєш, де «прихована пухлина» себе проявить.
Прикладів останнім часом ми знаємо чимало. Підсумок усього цього може бути досить плачевний. Ланцюгова реакція терору на будь-якій основі: релігійній, психологічній, етнічній, економічній і т.п., яка може захлеснути світ, виглядатиме як апокаліпсис індустрії гостиннос¬ті. Як наслідок, люди стануть боятися подорожувати, оскільки в головах потенційних туристів буде присутній постійний «дамоклів меч» терору, незалежно від його суті. А результат - глобальне руйнування індустрії гостинності як сфери бізнесу, з подальшим падінням економік багатьох держав, які не мають альтернатив¬них джерел доходу.
Що ж робити в цій ситуації? Хворобу треба попереджати, а не лікувати. Шляхи можуть бути досить різноманітні, в тому числі викладені у статті. Хоча в цілому, на мій погляд, у світі мають здійснитися глобальні суспільні зміни.

Віктор ЗІНЧЕНКО, директор туроператора «Супутник Україна»:
Заборонене завжди приваблює. Ця давня істина реально дає відповідь на питання про «зниження» привабливості європейських цінностей внаслідок проявів туристичного екстремізму. Навпаки, у туристів завжди підігріватиметься інтерес до того, що не можуть побачити усі, або можуть, та лише протягом окремого часу.
Хотів би зауважити, що коли йдеться про туристичний екстремізм, треба чітко відокремлювати його політичну сутність і реальну загрозу життю та здоров'ю людей (туристів) із використанням цих понять у конкурентній боротьбі за туристичні потоки. Останнє має місце в тому числі в «боротьбі» за туристів у таких державах, як Туреччина та Єгипет. Досить часто, на мій погляд, запускається провокаційна інформація для зниження рейтингу привабливості конкурентного туристичного регіону.
Тим часом, у туризмі (якщо ми не говоримо про екстрім-тури) на одному з перших місць стоїть безпека людей на туристичному маршруті. Важливим завданням туристичної компанії максимально дотриматися безпеки для її клієнтів. У випадку, коли йдеться про сплановані чи прогнозовані акції туристичного екстремізму, професіонали галузі мають застерегти туристів про можливі негативні наслідки, не покладаючись на сумно відомий «авось». Тут суттєву роль мали б відігравати заклади МЗС України, у першу чергу - закордонні консульські установи, які, в свою чергу, мали б проявляти професійний підхід у цих питаннях.
Що ж до порад українським агентам, які продають нашим співгромадянам тури до Європи, та й власне туристам, які самостійно вирушають у закордонну подорож, я - як професіонал у сфері туристичної діяльності, завжди радив би:
• бути ознайомленими із політичною ситуацією в країні, яку ваши клієнти чи ви самі збираєтесь відвідати;
• мати контактні дані, в першу чергу - телефони українських дипломатичних представництв, до яких можна звернутися за допомогою в разі потреби;
• не ігнорувати рекомендації МЗС України;
• не заощаджувати на туристичному страховому полісі, оформлювати покриття, яке відповідає ймовірним ризикам у тій місцевості, куди прямує ваш турист, відповідно, реально знати, на що може розраховувати за¬страхована особа у разі настання страхового випадку;
• не піддаватися панічним настроям. Поняття «туристичний екстремізм» зазвичай є значно перебільшеним, ніж воно є в реальному житті.
Що ж до туристичних операторів та їхньої реакції на такі виклики, то вони (туроператори) навряд чи можуть заздалегідь передбачити подібні акції протесту, так само, як не можуть знати про можливі терористичні атаки. У цьому контексті можна говорити лише про ймовірність тих чи інших подій. На жаль. У сьогоднішньому світі неспокійно всюди. Однак кожному про¬фесіоналові туристичної галузі відомо: високий сезон завжди пов'язаний з різноманітними складнощами. Починаючи від частих випадків овербукінгу при бронюванні послуг. Тож завдання організатора подорожі - надати своїм клієнтам достовірну інформацію, якісний і своєчасний сервіс за найкращою ціною. Відтак вважаю, що найрозумнішою реакцією з боку туроператорів у цьому випадку буде попередження про можливі незручності при подорожі на тих чи інших напрямках. Якщо ж придбаний тур припадає саме на дати проведення акцій протесту, і заздалегідь це передбачити було неможливо, то з метою збереження репутації - як своєї, так і партнерів, інкаминговим компаніям є сенс запропонувати по можливості зміну дат без штрафних санкцій. Можливо, операторам разом зі страховими компаніями варто було б продумати інструменти страхування непередбачених наслідків для туристів від подібних акцій протестів.
Якщо говорити про туристичних агентів, то я б рекомендував для їхніх клієнтів, які відправляються в південні країни Європи, перед формуванням пропозиції щодо місця відпочинку переглянути відгуки в Trip Advisor і на туристичних порталах, щоб скласти для картину реальної обстановки на пропонованих курортах. Бо завданням кожної країни, кожного міста і кожного бізнесу є самопромоція. Всі женуться за показниками та за своїм рейтингом. При цьому мало хто в цій гонитві може тверезо зважити всі ризики від перепродажів туристичних послуг, а також той збиток, який вони завдають репутації, культурній спадщині, екології та соціальному клімату туристичних дестинацій.

Іван ЛІПТУГА, президент Національної туристичної організації, радник міністра МЕРТ України:
Практика показує, що українських туристів нічого не зупиняє, крім вартості. Принаймні, поки що. Яскравий приклад тому - Єгипет і Туреччина, куди потік українських туристів збільшився удвічі за рахунок зниження вартості. Проблеми з безпекою і навіть терористична загроза цьому не завадили... Нас цим не візьмеш! Тим більше, якимись акціями протестів проти туристів.
Та проблема все одно існує, й ігнорувати її за будь-яких умов не можна, бо рано чи пізно вона таки торкнеться й українських туристів. Отже, на мій погляд, невдоволення жителів європейських міст з приводу значних туристичних потоків є цілком обґрунтованим, відтак вимагає уваги з боку як місцевих органів влади, так і міжнародних організацій у сфері туризму.
Простими словами ситуацію, що склалася, можна виразити так: право людей на подорожі не повинно обмежувати права людей на життя в їхніх містах. Восьмий рік поспіль сектор туризму, незважаючи на загальний світовий спад, показує стабільне зростання на рівні 4-6% на рік. Кількість міжнародних прибуттів досягло в 2016 р. показників 1,235 млрд. осіб. Такі міста, як Барселона, Венеція, Амстердам, Париж приймають щорічно вже десятки мільйонів туристів. Такий турпотік аж ніяк не сприяє ані якісному сервісу, ані комфортному перебуванню в місті як гостей, так і постійних мешканців. Останні буквально стають заручниками в рідному місті, в якому туризм з інтересу до їх батьківщини перетворився на «промислове виробництво» вражень. У той же час поняття «стійкий туризм» передбачає розумний та збалансований розвиток туристичного руху, при якому зберігатиметься баланс економічних, соціальних, культурних та екологічних інтересів усіх сторін.
 
КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР
У спробах регулювати туристичний рух на території муніципалітету мерія Барселони вирішила вдатися до адміністративних обмежень. Нові правила діяльності інкамингових туроператорів та екскурсійних бюро установлюють обмеження на максимальну кількість туристів в організованій групі - їхнє число не має перевищвати 25 осіб. Крім того, організованим туристам забороняється користуватися громадським транспортом.
Правила ще не діють, проте місцеві експерти вважають, що відповідне розпорядження мерії каталонської столиці набуде чинності перед початком наступного туристичного сезону, тобто навесні 2018 року. Так само невідомо, які санкції буде застосовано до порушників. Але, скоріш за все, штрафи лягатимуть додатковим тягарем на організаторів екскурсій, тобто на туроператорів.
Очікується, що за результатами 2017 року в'їзний потік до Барселони досягне 32 мільйона туристів. Переважна більшість (до 90%) цього потоку припадає на весняно-літній період. Усе більше мешканців міста невдоволені таким станом речей, тому на нещодавніх муніципальних виборах більшість проголосувала за яскраво ліву політичну силу, яка, крім усього іншого, пообіцяла боротися із «засиллям туристів».

 

назад >>>